Центр дитячо-юнацької творчості Дніпровського району

Педагогічний досвід методиста Білецької Н. В. з діагностично-експерного напрямку Центру дитячо- юнацької творчості за темою:

Самоосвітня робота – ресурс розвитку творчої та професійної компетентності педагогів.

Актуальність теми досвіду:

Маючи педагогічний досвід роботи в позашкільній установі, завжди вважала, що першочерговою умовою для педагога-позашкільника є його професійна майстерність та професійно-педагогічна компетентність, які особливо необхідні в роботі з обдарованими дітьми. Поєднання професійно значущих особистісних якостей із глибоким знанням сучасних досягнень психолого-педагогічної науки, володіння методикою викладання предмета у системі позашкільної освіти є важливими педагогічними технологіями, які я, як методист, вважаю обов'язковими в роботі з педагогами.

На мою думку, надійним інструментом, що дозволяє виміряти якість позашкільної освіти, що має особистісне спрямування для педагогів, є комплексний моніторинг як цілісна система досліджень , що напрацьована на базі нашої позашкільної установи, складовими якої є наступні взаємодоповнюючі компоненти: педагогічне дослідження, психологічне та соціологічне.

Для цього створені всі умови для підготовки педагогів, спроможних працювати в умовах закладу із збереженням деяких традиційних форм роботи, напрацьована своя система підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, яка покликана розвивати творчий потенціал сучасного педагога, вдосконалювати його освітню культуру.

Мета вивчення досвіду:

Впровадження інновацій у форми і методи методичного забезпечення навчально-виховного процесу позашкільного закладу для підвищення професійної майстерності, компетентності педагогічних працівників та розвитку творчих здібностей вихованців.

Особливістю організації методичної роботи в позашкільному закладі вважаю відхід від репродуктивної методики та інструктування. Керівники гурків самі аналізують, узагальнюють результати своєї роботи, розвиваючи своє педагогічне мислення, в результаті чого посилюється їхня діагностична функція, поглиблюються методологічна і теоретична підготовка.

Методичні прийоми педагоги обирають, виходячи із закономірностей розвитку позашкільної освіти і виховання.

У відповідності до конкретного педагога методична робота спрямова-на на забезпечення знань працівників, розвитку мотивації до творчої діяльності, сучасного стилю мислення, педагогічної техніки та виконавського мистецтва.

Я, як методист, прагну спрямувати методичну роботу на згуртування педагогічного колективу, залучення педагогів до науково-дослідницької, експериментальної та проектної діяльності з метою цілеспрямованої розробки нових технологій позашкільної освіти й виховання. Основні функції методичної діяльності визначаю на основі аналізу та проведеного діагностування.

Основними завданнями діагностики на сучасному етапі вважаю визначення критеріїв професійної придатності педагогів для роботи в позашкільному закладі, створення програми соціально-педагогічних досліджень серед з оцінкою педагогічних якостей, корекцією та подальшим прогнозуванням діяльності і т.д. Результати цих досліджень стали матеріалом для остаточного створення системи методичного забезпечення з акцентом на науково-методичну спрямованість. З метою цілеспрямованої постановки проблем і завдань на навчальний рік, формування методичних напрямів діяльності, проводжу ретельний аналіз навчально-виховного процесу.

Під час співбесід з керівниками гуртків визначаю невирішені проблеми, недоліки, та шляхи їх усунення.

Далі проводиться діагностування всіх категорій педагогічних працівників з метою виявлення їх проблем у навчально-виховному процесі закладу, розробляються діагностичні анкети,які ретельно аналізуються та вивчаються, визначаються позитивні та негативні тенденції.

Все це враховується при плануванні засідань методичних об’єднань, методичних рад, інструктивно-методичних нарад, школи молодого педагога, тощо.

Аналіз наслідків діагностування дає змогу виявити рівень професійної підготовки педагога, раціонально та змістовно спланувати методичну роботу.

На методичному об’єднанні розглядаються питання використання сучасних педагогічних технологій, методики тренінгів, спрямованих на формування креативності, новизни, очікуваного результату.

Залучення педагогів до участі в різних проектах, експериментах, до написання авторських програм, методичних розробок, статей ,посібників та публікацій є безпосереднім виявленням творчого потенціалу педагогічного керівника та є результатом науково – методичного забезпечення, яке здійснюється в позашкільній установі.

Важливою умовою здійснення змін в організації методичної роботи закладу стала діагностика особистісного розвитку всіх учасників навчально-виховного процесу. В роботі ЦДЮТ є система дослідницького підходу, соціолого - педагогічного методу дослідження, діагностування та анкетування. Відпрацьовано технологію планування роботи за результатами діагностики, моніторингу навчальної діяльності.

Висновок:

Підсумовуючи викладене вище щодо створення системи науково-методичної роботи в закладі, слід відмітити, що кожний керівник гуртка - неординарна особистість, яка здійснює навчання на високому рівні складності, але при цьому намагається створити атмосферу довірливого спілкування, забезпечити варіативність з урахуванням особистої методології та можливостей закладу. Адміністрація ЦДЮТ намагається об'єднати педагогів, усвідомлюючи свою роль у реформуванні освіти та визнанню ними ідей гуманізму , пропагуючи ідею «У головному — єдність, у суперечці — свобода, в усьому — любов».

Методист Білецька Н.В.

Зразок 1

Діагностична карта підготовки керівника гуртка до педагогічної діяльності.

Аналіз роботи педагогічного працівника

Система діяльності керівника гуртка становить послідовну сукупність видів педагогічної діяльності: педагогічна діагностика, проективна діяльність, конструктивна, комунікативна та організаційна. Роль методиста - допомогти педагогу спрямувати свою педагогічну діяльність на розв’язання та виконання цих завдань.

( В кожній графі вводиться орієнтовна оцінка в балах згідно результатів оцінювання напрямків педагогічної підготовки кожного керівника гуртка, враховуючи педагогічний стаж роботи, а далі виводиться підсумок).

При оцінюванні потрібно спиратись на дані, зібрані при вивченні проведення занять та виховних заходів педагогів шляхом спостереження в процесі методичної роботи та аналізу даних анкетування і т.п.

1 - володіє перерахованими знаннями і умінням;

2 – на низькому рівні, безсистемно;

3 – аналіз діяльності носить обмежений характер;

4 - яскравий позитивний педагогічний досвід, активність в ході методичної роботи;

5 - творчий підхід педагога при визначені цілей і завдань своєї діяльності, високий рівень володіння педагогічними і методичними знаннями.

На підсумковій діагностичній карті бажано різними кольорами відзначати показники, червоним – найменшу кількість балів.

При плануванні методичної роботи варто звернути особливу увагу вище зазначеним питанням. Синім чи іншим кольором відзначають максимальні оцінки окремих педагогів. Їх досвід заслуговує уваги.

5 балів ставиться при творчому підході педагога при визначені цілей і завдань своєї діяльності, високому рівні володіння педагогічними і методичними знаннями. На підсумковій діагностичній карті бажано різними кольорами відзначати показники: червоним – найменшу кількість балів.

Зразок 2

Методична карта

участі педагога в підвищенні науково-теоретичного рівня та професіоналізму

Прізвище, ім’я, по батькові_________________________________________

Рік народження__________________________________________________

Освіта, спеціальність за дипломом__________________________________

Курсова перепідготовка___________________________________________

Рік атестації _____________________________________________________

Педагогічне звання_______________________________________________

Напрямки педагогічної роботи

Зразок 3

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГА-ПОЗАШКІЛЬНИКА

• методична проблемна тема над якою працює педагог;
• результативність роботи над методичною проблемою;
• досвід роботи (ким і коли вивчався);
• шляхи поширення досвіду;
• виконання навчальних планів і програм;
• наявність авторських, адаптованих навчальних програм;
• участь у методичних заходах закладу, району, міста;
• участь у педагогічних семінарах, тренінгах, практикумах;
• участь у роботі динамічних груп, консультпунктів, майстер-класів;
• участь у фахових конкурсах, педагогічних виставках;
• участь у педагогічних радах, методичних радах, методичних б’єднаннях , засіданнях школі молодого педагога, школі педагогічної майстерності;
• наявність власних науково-методичних розробок;
• застосування інноваційних педагогічних та ІТ-технологій;
• тема самоосвіти педагога;
• відкриті заняття, виховні і масові заходи;
• організація масових заходів з гуртківцями (екскурсійна, концертна, спортивно-масова, виставкова діяльність тощо);
• організація самоврядування у дитячому колективі;
• рівень уміння підтримати зацікавленість вихованців;
• якість організації навчально-виховного процесу творчого об’єднання;
• участь у конференціях, форумах, дискусійних майданчиках;
• робота з обдарованими, талановитими та здібними вихованцями, результативність роботи;
• результативність творчих досягнень вихованців;
• рівень організації роботи з батьками;
• публікації та видавнича діяльність педагога;
• наявність нагород;
• громадська діяльність педагога.